Інтернет-сайт Братства козацького бойового Звичаю «Спас»

90 років Другого Зимового походу Армії УНР

…Я смертю вирізьбив, ти стань і прочитай:
Одно святе є в світі – кров людей хоробрих,
Одні живуть могили – вірних Батьківщині.
Юрій Липа

| додано: 08/12/2011 | aigor |

Українські могили в Чехії

Маленьке, але дуже стареньке містечко з населенням в неповних 15 тисяч люду за 50 км від Праги. Старовинний замок, великий і затишний парк, річка і озеро. Типові чеські будиночки, пенсіонери з простих чеських робітників і вчителів, розмірено неквапливий плин життя.

| додано: 28/06/2011 | VolodymyrMordas |

Основні образи радянської влади в пропаганді ОУН-УПА.

| додано: 10/04/2011 | Ivan.Boryviter |

Основні образи радянської влади в пропаганді ОУН-УПА.

| додано: 00/00/0000 | Ivan.Boryviter |

«Блакитна диктатура», а чи справді це можливо?

Якщо проаналізувати роботу так званої нової влади( а скоріше добре забутої старої), то найбільшу активність без сумніву демонструє Служба безпеки України. Пару днів тому в ЖЖ у журналістки Вікторії Сюмар з’явилося повідомлення про те, що за нею стежать , ще незадовго до цього працівники каналу ТВІ розповіли про тиск на них з боку СБУ і такі випадки повторюються ледве не щодня. Задовго до подій з пані Вікторією, а саме в період початку «Антитабачної кампанії» до мого знайомого колеги заявилися просто додому, близько 7 ранку і влаштували обшук, попри його протест, а причиною стали його фотографії , відзняті на одній з акцій, які не надто сподобалися працівникам СБУ. Ситуація в країні буквально на очах стає все більш неконтрольованою. «Партія регіонів» в особі широкого чиновницького апарату дозволяє собі надто багато, єдині, хто не боїться погроз і залякувань залишаються журналісти і активна молодь. Невже це нормально в 21 столітті, коли молоді люди знають, яку інформацію зберігається на них в базі СБУ, знають, що їх постійно фіксують на відео та фото, влаштовують обшуки і немотивовані затримання? Мені все важче стає пояснювати моїм закордонним друзям, що відбувається в Україні, чому знову погрожують журналістам, чому у нас в країні фактично працює КДБ і чому ми знову говоримо про цензуру. Не так давно один колега з США запитав мене чи планують в Україні зробити громадське телебачення, відповіддю на це була моя пауза. Перше, що спало на думку: «Яким чином може в поліцейській державі існувати громадське телебачення?» Це означає повна відмова урядовців втручатися в медійний простір, а я собі поки що навіть уявити такого не можу( хоча сьогодні, 30 вересня, пан Янукович на пару з пані Герман розповідав в ефірі Першого національного каналу про те, що буцімто вони вже майже створили громадське телебачення і що Віктор Федорович назавжди залишиться в історії української журналістики). Віктор Федорович залишиться в історії, я навіть не сумніваюся, от тільки скоріш за все в якості людини, яка максимально перекриває дихання журналістам. Але як кажуть сміється той, хто сміється останнім.

| додано: 01/10/2010 | KateGladka |

Мозаїка «Вибраного»

22-го вересня 2010 року у бібліотеці Антоновичів НаУКМА відбулася презентація шеститомного доробку українського правозахисника, дисидента, одного із засновників Української Гельсинської Групи, нині проректора Українського Католицького Університету Мирослава Мариновича з дивною назвою як для такої кількості томів – «Вибране».

| додано: 26/09/2010 | VolodymyrMordas |

Росія vs Польща: коли заживуть рани

Важко уявити сучасну Німеччину, яка б сперечалася із Польщею про відкриття архівів часів війни, чи про те хто розпочав Другу світову. З Росією ж – все по-іншому. Візит Володимира Путіна у перший тиждень вересня до Гданська, де церемонією нагадали про перші постріли Другої світової війни у вересні 1939, був і кроком вперед, і депресивною ознакою того, що відносини між цими державами все ще складні.

| додано: 18/09/2010 | VolodymyrMordas |

Завдяки криївкам та системі конспірації УПА вела боротьбу з радянською владою аж до 60-х років

"Якби я мав таку армію, як УПА, німці ніколи б не взяли Париж" Шарль де Голь

"Якби мені таких партизанів, я б ніколи не програв війну." Че Гевара

| додано: 18/09/2010 | VolodymyrMordas |

Зимовий похід 1921

Другий Зимовий похід 1921 року є унікальним явищем. Для того, щоб усвідомити його велич і мужність учасників потрібно знати, що навіть всесвітня військова історія має невелику кількість подібних героїчних прикладів. Українська ж нація неодноразово демонструвала подібне. Зокрема, у бою під Берестечком 300 козаків захищали переправу через р. Пляшівка і до останнього подиху боролися з поляками. Вони не прийняли за зраду ідеї обіцяне їм життя і всі згинули на полі бою. Ще один такий приклад українці продемонстрували 29 січня 1918 р., коли 300 гімназистів приєдналися до не чисельного українського війська і намагалися не пропустити багатотисячне більшовицьке військо під керівництвом Антонова-Овсієнка до Києва. Вони, як і герої Базару, загинули у нерівній боротьбі, але не зрадили ідеї за яку боролися.

| додано: 18/09/2010 | VolodymyrMordas |

Ніл Антонович Хасевич

«Я не можу битися зброєю, але б'юся різцем і долотом. Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних І здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива… Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б'ються»

| додано: 18/09/2010 | Пресс-служба БКБЗ "Спас" |

Сudotworca z Helsinek (Чарівник із Хельсінкі)

Чи могла б історія бути інакшою? Через кілька десятків років після Другої світової у комуністичній Польській Народній Республіці ніхто подібних питань вголос не ставив. Було байдуже, хто у 1918 році очолював боротьбу за незалежність, - адже свободу й право на самовизначення і так принесла усім народам Велика Жовтнева революція. Неважливо було й те, хто стояв на чолі держави чи армії у 1939-му: хто б це не був – Ридз чи Пілсудський – війна однак не могла бути виграною через слабку, погано озброєну, виснажену міжетнічними та класовими конфліктами, нездатну до опору загарбникові державу. І певне, ця фаталістична візія історії обтяжувала б нас завжди, якби не приклад Фінляндії та її провідника, маршала Карла Густава Маннергейма.

| додано: 18/09/2010 | Sergiy Bochechka |